Т. П. Пірус
Т . P. Pirus
БАРСЬКА КЕРАМІКА У ФОНДОВИХ КОЛЕКЦІЯХ ВІННИЦЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО
BAR CERAMICS IN THE STOCK COLLECTIONS OF VINNYTSIA MYKHAILO KOTSIUBYNSKYISTATE PEDAGOGICAL UNIVERSITY
Анотація. Барська кераміка – це кераміка, яка виготовлялася в регіоні з центром у м. Бар, характерна за формою, традиційними кольорами поливи, символами, місцями розташування орнаменту та іншими ознаками. Вона була поширена на значному терені – і значно південніше (м. Муровані Курилівці), і значно східніше (м. Погребище) від м. Бар. Важливим осередком збереження барської кераміки як культурної спадщини, є фонди Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського. У фондах університету зберігаються рідкісні зразки барської кераміки ХІХ-ХХ ст. – миски, баньки, жбан. Ці предмети є цінною спадщиною традиційної культури українців Поділля. У 1993 р. у Вінницькому державному педагогічному університеті ім. Михайла Коцюбинського разом із створенням Народознавчого центру почали формуватися етнографічний музей та рукописні фонди. У квітні 2005 р. Народознавчий центр було реорганізовано у навчально-наукову лабораторію з етнології Поділля, яку було підпорядковано Інституту історії, етнології і права. На червень 2006 р. фондова колекція навчально-наукової лабораторії з етнології Поділля нараховувала близько 2700 одиниць зберігання. У рік сторіччя (2012 р.) ВДПУ ім. М. М. Коцюбинського та у зв’язку зі створенням музейно-просвітницького центру більше двохсот одиниць зберігання були передані із фондової колекції вказаної лабораторії до центру для створення одного із музеїв, а саме – Музею етнології Поділля. Сьогодні у фондових колекціях навчально-наукової лабораторії з етнології Поділля та музею етнології Поділля музейно-просвітницького центру ВДПУ ім. М. М. Коцюбинського зберігаються етнографічні предмети, які розповідають про етнічну історію, народну культуру українців Поділля та інших етнографічних регіонів ХІХ-ХХ ст. У рукописному архіві історичного факультету, створеного 01.09.2021 р. зберігаються справи, які є переважно студентськими польовими етнографічними дослідженнями, за темами: «Ремесла та промисли мого села (міста)», «Народна архітектура мого села (міста)», «Календарні свята і обряди мого села (міста)», «Усна народна творчість мого села (міста)» тощо. На даний час у рукописному архіві зберігаються 106 справ, які репрезентують Барський район (Ф. 1, Опис 1 ). У Народознавчому центрі була здійснена наукова обробка (паспортизація) першого предмету (КВ-1) який був подарований до етнографічного музею. Це «банька для води» (кін. ХІХ – поч. ХХ ст.), яка має всі ознаки, характерні для барської кераміки. Сьогодні цей експонат можуть бачити відвідувачі музею етнології Поділля музейно-просвітницького центру ВДПУ ім. М. М. Коцюбинського Засновник Народознавчого центру, доктор історичних наук Лідія Семенівна Мельничук (1955-2005 рр.), досліджувала гончарство Східного Поділля під час багатьох етнографічних експедицій [1]. Вона написала та успішно захистила докторську дисертацію із цієї теми. Завдячуючи Л. С. Мельничук були досліджені основні гончарні осередки Східного Поділля: Бар, Бубнівка, Буша, Гущинці, Джурин, Майдан-Бобрик, Павлівка, Кам’яногірка, Крищинці, Копіївка, Мала Кириївка, Лісове, Павлівка, Пиріжне, Рахни-Лісові та інші [2]. Важливо, що у публікації Л. С. Мельничук можна віднайти блискучу характеристику творців барської кераміки: «Творчості барських гончарів не властиве формальне наслідування, копіювання запозиченого досвіду. Вона базувалася на переосмисленні мистецької спадщини з усією складністю історичних нашарувань та етнокультурних зв’язків і створенні на цій основі оригінальних композиційних систем. Мистецтво барських майстрів та їхні твори стали визначною сторінкою історії не тільки подільської, а й української кераміки. Їхні вироби зберігаються у музеях України, Росії та Польщі» [3]. Серед предметів, які були подаровані Народознавчому центру в перші роки його діяльності, – «банька для води» (КВ-772), яка була виявлена у с. Наддністрянське Муровано-Куриловецького району Вінницької області. В уніфікованому паспорті зазначено час її створення – перша половина ХХ ст. Банька має характерні для барської кераміки ознаки. У фондових колекціях навчально-наукової лабораторії з етнології Поділля та музейно-просвітницького центру зберігаються три миски (КВ- 2298, КВ-2299, КВ-2300), які подаровані меценатом Козюком В. Є. Миски мають характерні для барської кераміки ознаки: кольорову гаму, символіку, форму. У 2007 р. під час спільної етнографічної експедиції викладачів кафедри етнології, працівників навчально-наукової лабораторії з етнології Поділля та студентів ВДПУ ім. М. Коцюбинського, а також працівників Вінницького обласного краєзнавчого музею у с. Круподеренці Погребищенського району Вінницької області були виявлені та зібрані етнографічні предмети, які характеризують особливості культури та побуту жителів села. 18 предметів, а саме горщики, гладущики, горнятка, кухлики, слоїк, банька, ринка, глечик, макітра, жбан були подаровані жителями села до фондової колекції навчально-наукової лабораторії з етнології Поділля. На той час ці предмети не використовувались у побуті. Усі вони були ретельно оглянуті, відмиті від бруду, пройшли наукову паспортизацію та поповнили фондову колекцію навчально-наукової лабораторії з етнології Поділля. Із виявлених у Круподеренцях предметів на особливу увагу заслуговує добре збережений великий жбан (КВ-3594) (висота 31,5 см, d1 = 10,5 см, d2 = 22,5 см, d3 = 11 см). За всіма ознаками, його можна віднести до зразків барської кераміки: характерна форма, традиційні кольори поливи, місця розташування орнаменту тощо. Сьогодні – це один із прекрасних експонатів, який можуть бачити відвідувачі кабінету-музею при навчально-науковій лабораторії з етнології Поділля. Світлину жбану було виставлено автором для ознайомлення та перегляду в мережі Інтернет (2020 р.) у рубриці: «Традиції Поділля. Із фондової колекції Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського». Отже, сьогодні навчально-наукова лабораторія з етнології Поділля та музей етнології Поділля музейно-просвітницького центру ВДПУ ім. М. М. Коцюбинського не лише зберігають у своїх фондах зразки барської кераміки, а постійно знайомлять своїх відвідувачів із цими справжніми скарбами матеріальної культури подолян. Для майстрів гончарної справи та дослідників барської кераміки є можливим вільний доступ до унікальних експонатів із метою їх ретельного огляду, фотографування та детального вивчення. Джерела та література:- Мельничук Л. Етнографія подільського гончарства: сучасний стан дослідження // Народна культура Поділля в контексті національного виховання: Зб. наук. праць / Ред. кол.: Н. Л. Іваницька та ін. Відп. ред. Л. С. Мельничук. – Вінниця. – 2004. – С. 231.
- Народознавчий центр Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського. Путівник. Відп. за випуск та автор тексту Л. С. Мельничук. – Вінниця. – 2003. – С. 6, 9, 10.
- Мельничук Л. С. Гончарство Східного Поділля: минуле і сьогодення // Мельничук Л. С. Від роду до народу: Народознавчі студії: Спогади друзів, колег, однодумців. Кн. 1 / Упоряд. І. П. Мельничук. – Вінниця: Книга-Вега, 2006. – С. 17.