Виногродська Лариса
ст.н.с. ІА НАНУ, др.философії, дийсний член ІКОМОС
Декоративна орнаментація керамічних виробів ХVІІ-ХVІІІ ст. з археологічних досліджень у м. Бар.
Барська кераміка (миски, баньки, глеки та інший посуд ) ХІХ-ХХ ст. відома як унікальне явище на теренах України. ЇЇ зразки знаходяться в багатьох музеях України. Велика колекція її була вивезена в свій час за межи України, зокрема у Санкт- Петербург, де зберігається у музеях міста. ЇЇ мистецька орнаментація, що особливо відбивається у мисках та баньках виділяє її серед інших гончарних осередків Поділля.
Однак нам мало відомо про барську кераміку ХVІІ-ХVІІІ ст. і ще менш відомо про кераміку ХV-ХVІ ст. оскільки таки відомості можна отримати тільки з матеріалів археологічних досліджень [1], які були проведені на території Барського замку у 2007-2008 роках.
Під час розкопок на території замку зафіксована дерев’яна споруда, яка була спущена у засипку південно-східного бастіону. ЇЇ розміри не встановлені, оскільки стіни уходили у південну, східну і західну бровки розкопу. Над спорудою знаходився мішаний рихлий шар з включенням тонких прошарків глини дрібного каміння та будівельного сміття нівелювання тогочасної поверхні. Заповнення споруди складалося з з бурувато-сірого ґрунту насиченого зітлілою деревиною, фрагментами дерев’яних дошок, тонкими прошарками вугликів, попелу та артефактами кінця ХVІІ-середини ХVІІІ ст. Дерев’яна підлога з дошок знаходилася на глибині 1,5-1,6 м від поверхні. На дні споруди у підлогових дошках знайдено монету початку ХVІІІ ст. Таку ж монету знайдено і в заповненні споруди. Слід зазначити, що артефакти знайдені у споруді майже відповідають матеріалам, знайденим у культурних нашаруваннях.
Асортимент побутового посуду з колекції стандартний для цього часу. Найбільша кількість належить горщикам, що використовуються як господарчий, так й столовий посуд. Серед столового посуду за кількістю йдуть тарілки, макітри, покришки від горщиків, сковорідки-латки (ринки), посуд для пиття, полумиски та дрібне столове начиння. Звернемо увагу на те, що у колекції барської кераміки ХІХ-ХХ ст. серед столового посуду перебільшують миски та баньки. В колекції ХVІІ-ХVІІІ ст. миски та баньки трапляються достатньо рідко. Замість мисок використовуються тарілки, що поширюються в обіході ХVІІІ ст. разом з двозубими виделками. Це пояснюється, скоріш за все, заселенням замку воєнною шляхтою яка використовувала для їжі більш модний й багатий посуд. Весь посуд зроблений на швидкообертовому гончарному колі. Тісто з домішкою піску. Випал, в переважної більшості, окіслюючий (з доступом кісню), хоча трапляється іноді й відновний (з закритими продухами, димлений).
Горщики. Основна маса горщиків світлоглиняні, тонкостінні, але трапляються й димлені (рис.2,3,8,10-11). Мають трохи відхилені назовні прямостоячі вінця діаметром від 14,0 до 24,0 см і 2,0-2,5 см заввишки (рис. 1; 2;6,2,4,8-9). Край вінець заокруглений, деякі мають ззовні під краєм вінчика поглиблену горизонтальну борозенку, рудимент залишків валикоподібного вінчика (рис.1,1,6,11). Більшість горщиків має достатньо плавний перехід від вінчика до плічок ззовні і під трохи згладженим кутом зсередини. Іноді цей кут явно виражений (рис. 2, 7,9). Невелика кількість горщиків має перегін (рис.1,3;2,10) або ребро в місці переходу плічок у тулуб (рис. 1,4). Слід відмітити, що більшість знайдених денець горщиків мають уріз в місці стику денця і тулубу, який з’являється на посуді наприкінці ХVІІ ст. Орнаментовані горщики переважно рясною опискою червоно-брунатною фарбою, причому густо вкриті як вінця, так й плічка і навіть іноді орнамент заходить на тулуб. Звернемо увагу на відсутність на плічках прокресленого горизонтального орнаменту характерного для ХVІ - першої половини ХVІІ ст.. Його імітують вузькі горизонтальні лінії описки, що розміщуються на вінцях, плічках а іноді й тулубі (рис. 1;2,1,5). Виключенням є горщик, прикрашений сполученням прокресленого, штампованого орнаменту і скромною хвилястою опискою нижче плічок (рис. 2,9). Більшість горщиків неполивні, за виключенням маленьких столових горщиків, що вкриті зсередини зеленою поливою (рис. 6,2,4). Невелика кількість горщиків має крайкування (рис.2,2; 6,9). Звернемо увагу на горщики, що мають орнаментування білою опискою у вигляді прямих та хвилястих горизонтальних смуг по плічках (рис. 1,2,4). Орнаментування горщиків і іншого посуду білою опискою і в сполученні з червоно-брунатною є характерною ознакою для посуду Бару цього часу, що у подальшому стає традицією і використовується до сьогодні народними майстрами міста. Сервіз столового посуду з червоної глини орнаментований білими і червоними горизонтальними смугами було знайдено у Лядівському монастирі [2]. За ознаками техніки і технології виробництва він східного походження (турецького?) і датується ХVІІ ст.. Поодинокі фрагменти посуду декоровані білою опискою трапляються і на інших пам’ятках Правобережжя України.
Тарілки. У культурному шарі замку і заповненні споруди на південно-східному бастіоні знайдено багато фрагментів тарілок, що використовувалися, мабуть, офіцерами гарнізону (рис.3; 4). Більшість їх світлоглиняні, частина вироблена з щільної добре відмуленої червоної глини з домішкою просіяного піску , що вказує на імпорт. Невелика кількість димлені. Діаметр коливається від 16,0 до 26,0 см.. Всі тарілки мають ребро в місці переходу крила у об’єм, яке коливається від слабо вираженого до різко вираженого. Більшість тарілок зсередини вкриті поливою. Деякі димлені тарілки мають широкі розлоги крила з потовщеним і загорнутим у середину вінцями і достатньо мілкий об’єм (рис. 3,4). Прикрашені заздалегідь лощінням. У інших крила значно коротші з валикоподібним вінчиком і вкриті зсередини зеленою поливою (рис. 3,3,8), а ззовні прикрашені по об’єму прокресленими горизонтальними лініями. Частина тарілок розписана червоною або білою фарбою по крилах, стінках і ззовні (рис. 3,10,12; 4,6). Деякі тарілки мають зріз по денцю, що притаманно посуду другої половини ХVІІ - середини ХVІІІ ст.. Привертає увагу колекція фрагментів червоноглиняних тарілок з якісної глини, вкритих білим ангобом, по якому нанесений рослинний орнамент різнокольоровими поливами і вкритий по ньому прозорою поливою (рис.4). Скоріш за все, вони відносяться до турецького імпорту, звертаючи увагу на якість виробів й мистецькі виконаний рослинний орнамент. З цій колекції деякі тарілки мають вертикальні вінця, іноді вкриті ззовні рифленням, а зсередини багаторядними вузькими смугами, що, мабуть, імітували рифлення (рис.4,1,3,5,6). Слід зазначити, що ця колекція в більшості походить з заповнення споруди, а вище описані признаки, що є й хронологічними, дозволяють датувати колекцію серединою, другою половиною ХVІІІ ст.
Макітри. У культурних нашаруваннях та споруді трапляється достатня кількість макітер (рис. 5). Переважна більшість їх світлоглиняні, хоча трапляються і морені, тісто з домішкою піску. Прикрашені по вінцях червоною, іноді й по тулубу ззовні (рис.5,1-3,6) , або білою фарбою (рис.5,4,-5,7-8). Вони мають відігнутий назовні овальний вінчик, що зсередини під кутом переходить у трапецієподібний трохи опуклий тулуб. На деяких макітрах ззовні під вінцями трапляється ребро-виступ (рис. 5,1,2,5), характерний для макітер ХІV-ХVІ ст. Багато таких макітер, але димлених з шерехатою поверхнею, траплялося під час розкопок у замках Кам’янця -Подільського, Брацлава, Зінькова та інших, де вони використовувалися як посуд для колективної їжі замковими гарнізонами.
Покришки-миски. Покришки-миски від горщиків, що використовувалися і в якості мисок. Вони мали одну або дві ручки по боках і доволі невелике (до 5,0-7,0 см) пласке дно. Як правило не орнаментовані. Знайдено кілька десятків фрагментів.
Глеки. Глеків виявлено, як у культурному шарі, так й в заповненні споруди, небагато (на той час, мабуть, вже користувалися скляним посудом). Представлені двома типами. Глеки – з вузьким горлом і виступом ззовні на горлі (рис.6,5). Як правило, вони морені і нагадують глеки ХVІ ст. з розкопок замків у Кам’янці-Подільському, Зінькові, Старокостянтинові (гарнізонний посуд). Профіль тулубу не виявлений (знайдено тільки верхні частини горла). Глеки-гладуши мають значно ширше горло, край вінчика якого трохи загорнутий назовні (рис. 6,1,3,7). Вони трапляються як морені з лощінням, так й розписані червоно-брунатною фарбою (рис. 6,1). Таки глеки використовувалися для збереження молока і нагадують сучасні кринки.
Миски. Миски, мабуть, використовувалися як столовий, так і як господарський посуд (рис. 6,6,16). Вони зазвичай морені і трапляються двох основних типів. 1). Миски з коротким пласким горизонтально розташованим вінчиком і легким зламом в місці переходу верхньої половини тулуба у нижню (рис.6,6). Як правило верхня частина посудин вкрита дрібним рифленням. 2). Миски з потовщеним вінчиком, що мають на зламі верхньої і нижньої половин виступ (рис. 6,16). Вони також прикрашені у верхній половині тулуба дрібним горизонтальним рифленням. До цій групи віднесемо й маленьку, вкриту з обох боків зеленою поливою, мисочку, що відноситься до столового посуду (рис. 6,14).
Сковорідки-латки (ринки). За формою вінчика схожі з мисками другого типу, але за конфігурацією об’єму подібні до мисок першого типу (рис.3,1). Вони мають три ніжки-підстави й полу ручку, в яку вставлявся дерев’яний держак. Трапляються як морені, так й світлоглиняні. Тісто з домішкою піску. Зазвичай вкриті зсередини зеленою поливою. Цей посуд використовувався для піджарок, топлення сала та іншого на відкритому вогні у печі. У культурному шарі та заповненні споруди знайдено кілька фрагментів посудин (ніжки, фр. тулубу, ручки).
Кухлі, кубки. Багато трапляється фрагментів посуду для пиття (рис. 6,12,15,17-20). Всі вони світлоглиняні, тісто з домішкою піску. Розділяються на два основних типи: кухлі і кубки. Кухлі завжди мали ручку, а кубки робилися без ручки, хоча в пропорціях і конфігурації профілю вони дуже схожі, тільки кухлі мали більші розмірі (рис.17-20). Траплялися кубки іншої конфігурації профілю. Вони мали денце, що звужувалося до гори і потім переходило у розширені опуклобокі стінки (рис. 6,12,15). Орнаментована ця група посуду зазвичай розписом вузькими смугами червоно-брунатної фарби у придонної частині, що розташовувалися іноді по рифленій поверхні (рис. 6,17-18). Але деякі з них ззовні прикрашені розписом вкритим поливою (рис.6,12). Звертає на себе увагу фрагмент кухля, вкритий плямами білого ангобу з розписом по ньому коричневою фарбою (рис.6,19). Цікава й техніка виготовлення цього кухля. Він зроблений з «начином» до якого був приліплений тулуб, тоді як інший посуд робився технікою витягування з одного шматка глини.
Таким чином, розглянутий у статті посуд характеризує типовий набір побутового начиння замкових мешканців (військових) кінця ХVІІ – середини ХVІІІ ст. з локальними місцевими рисами (орнаментування білою фарбою) що в подальшому переходять у традицію.
Окремо зазначимо, що у культурних шарах трапляються на глибині 2,5-3,0 м знахідки димленої кераміки ХV-ХVІ ст. з шерехатою поверхнею і потовщеними ззовні вінцями та канелюром зсередини, що підтверджує історичні дані про існування замку в цей період.
Література
1.Виногродська Л.І. Наукові звіти про археологічні дослідження у м. Бар Вінницької області в 2007 році // Науковий архів Інституту археології НАН України.
2.Виногродська Л.І. Наукові звіти про археологічні дослідження у м. Бар Вінницької області в 2008 році // Науковий архів Інституту археології НАН України
- Виногродська Л.І. Кераміка ХVІІ-ХVІІІ ст. з розкопок Лядівського монастиря Вінницької області Могилев-Подільського р-ну// Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. – Київ-Нікополь, 2013. - Вип. 22. – С. 94-103.
Додатки
Рис.1. Горщики.
Рис.2. Горщики.
Рис.3. Сковорідка-латка й тарілки
Рис.4. Тарілки.
Рис.5. Макітри.
Рис.6. Дрібне начиння.