Нечитайло П.О.
Кераміка, знайдена при шурфуванні Барської фортеці у 2020-му році. (Попереднє повідомлення)
У 2020 році, на замовлення благодійного фонду «Барський замок. Відродження», проводились археологічні дослідження на території Барського замку. Дослідження проводились експедицією ДП НДЦ «ОАСУ» ІА НАНУ згідно відкритого листа №043/02066 від 18.12. 2019 року та Дозволу Міністерства культури № 22-361/19 від 28 грудня 2019 року, виданого на ім’я Нечитайла П.О. Метою робіт було встановлення глибини залягання фундаменту фортечних стін та вивчення культурних шарів, які накопичувались під стінами оборонної споруди. З метою реалізації поставлених задач було закладено чотири шурфи. Перший та четвертий - з боку міста, зі східної сторони. Другий – з південної. Та третій із заходу, зі сторони річки Рів. Колекція знахідок з шурфів склала 93 одиниці. Усі вони передані до Барського районного історичного музею. Рухомий матеріал з шурфів представлений знахідками двох періодів. Перший стосується другої половини ХІХ – ХХ століття, коли фортечний рів було перетворено на міський смітник. Другий – періоду побудови та активного використання фортеці середини –XVII – першої половини XVIIІ століття. Шурф №1. У шурфі №1 більша частина знахідок відносилась до другої половини ХІХ – ХХ століття. Це пояснюється тим, що в місці закладення шурфу існував фортечний рів, який в цей час використовувався як міський смітник. До цього періоду відносяться численні фрагменти керамічного посуду. Серед знахідок цього періоду слід виділити макітри оригінального профілю (рис.1: 1-2). Це вироби з діаметром вінець 19-24 см. Трапився фрагмент сіроглиняної, димленої макітри та червоноглиняної з білою опискою. На відміну від традиційних українських макітер з прямими стінками, що конічно відходять від денця, барські макітри мають заокруглені стінки та оригінальне профілювання вінець. Два фрагменти розписані у традиційному барському, поліхромному стилі на побілці (рис.1: 17, 22). Це фрагмент маленького горщика та стінка глека. Миски, знайдені у шурфі №1 представлені традиційним подільським варіантом з прямими високими вертикальними вінцями та різким гострокутним зламом стінок, або виробами конічної форми з коротким горизонтальним вінцем (рис. 1: 16; 23: 28, 32). До виробів зі скла цього періоду відноситься скляна кришка із непрозорого молочного скла (рис.1: 12). Діаметр кришки – 7,5 см, на одній зі сторін – фрагмент рельєфного напису латинкою «Limi….» (?). Речі середини XVII – першої половини XVIIІ століття з шурфу №1 представлені фрагментом стінної виповнюючої коробчастої кахлі. На лицьовій пластині рельєфний орнамент у вигляді хрестоподібного (сітчастого) орнаменту. Орнамент утворений перехрещенням рельєфних стрічок із зубцями (рис.2: 24). До цього ж періоду відноситься люлька для паління тютюну із відбитою верхньою частиною чашечки (рис.2: 25). Люлька червоноглиняна. Вкрита червоним ангобом. Нижня частина сферична. Верхня частина чашечки відбита. Тулійка округла масивна конусовидна з валиком на кінці. Гребінь довгий низький. Орнамент люльки виконаний відтисками коліщаток трьох видів. Довжина люльки – 5,8 см. Шурф №2. У заповненні шурфу №2 було знайдено найбільшу кількість матеріалів періоду будівництва та активного використання фортеці. Насамперед, це фрагменти керамічного посуду. У шурфі трапились фрагменти сіроглиняних горщиків (рис.3: 16) та бежевоглиняних, оздоблених штампованим орнаментом та рудою опискою. (рис.3: 44, 45). Також трапилась ручка накривки та фрагмент тарілки (рис. 4: 37; 25: 52). Фрагмент тарілки – традиційний для цього періоду – з широкими берегами («крисами») та валиком та краю вінця. Характерними для середини XVII століття є фрагменти лицьових пластин кахель з рельєфним орнаментом (рис. 4: 38,50) та кахлі з подвійною рамкою, вкритою зеленою поливою (рис.4: 40). Особливу увагу привертає знахідка кулі та кулелійки (рис.3: 35, 36). Цікавою знахідкою є також фрагмент верхньої частини пляшечки із залишками свинцевого корку (рис.3: 54). У шурфах №3 та №4 знахідок трапилось небагато. Переважно, це були фрагменти посуду другої половини ХІХ-ХХ століття. У шурфі №3 культурний шар майже не зберігся. Це пов’язано з тим, що берег ставу під фортечними стінами періодично вичищався. У другій половині ХХ століття там існував міський пляж. Накопичення побутових решток та шарів у шурфі №4 переважно було пов’язане з діяльністю валяльної фабрики, яка існувала тут у другій половині ХХ століття Висновки. У шурфах №1 та №4, закладених з боку міста, зі східної сторони замку, було досягнуто глибини 5,1-5,2 м від денної поверхні. На глибину 2,8-3,2 м заповнення складалось з мішаних ґрунтів з матеріалами середини ХІХ – ХХ століття. Під сміттєвою засипкою фіксувався шар будівельного сміття. Шар будівельного сміття складався з мілкого каменю пісковику, битої цегли та світлого піщано-вапняного розчину. Цей шар містив матеріали середини XVII століття й інтерпретується дослідниками як горизонт, що виник внаслідок будівництва фортеці. Відсутність культурного шару XVIII-першої половини ХІХ століття пояснюється тим, що в цей час фортечний рів, з боку міста, дбайливо вичищався. З середини ХІХ століття рів використовувався як міський смітник. З’ясовано, що з боку ріки та з південного боку, на глибині 1,5-1,7 м від денної поверхні стіни мали ступінчасту структуру. Ці сходинки в основі стіни, виявлені в шурфах №2 та №3 виконували функцію відмостки та гідроізоляції та були муровані на розчині з великим домішком суглинку. Стіни замку, що знаходились над землею муровані на вапняно-піщаному, білому розчині. Cтіни фортеці рівні. Стіни бастіонів побудовані під невеликим ухилом всередину замку. У шурфах №2 та №3 глибина залягання стін фундаменту становила 2,5 м від денної поверхні. У шурфах №1 та №4 глибина залягання стін становила 5 м. Дослідження дозволили віднайти конструктивні елементи та об’єкти періоду будівництва фортеці. Це, насамперед, рівень денної поверхні, на якій накопичувались будівельні матеріали (мілкий камінь та будівельний розчин); траншеї під стіни, заглиблення під встановлення будівельних риштувань, тощо. Рухомий матеріал відображає два періоди. Перший стосується другої половини ХІХ – ХХ століття, коли фортечний рів було перетворено на міський смітник. Другий – періоду побудови та активного використання фортеці середини –XVII – першої половини XVIIІ століття. Знайдені артефакти поповнили фонди Барського районного історичного музею та допомогли датувати будівельні та культурні горизонти. Комплексні дослідження Барської фортеці дали можливість зібрати значну кількість невідомої раніше інформації. Вона стосується конструктивних особливостей фортеці, будівельних матеріалів та технологій, метрологічних параметрів пам’ятки, стратиграфії, хронології та історії використання. Щодо кераміки, представленої у шурфах, то її кількість та стан збереженості не дозволяють зробити масштабні висновки та узагальнення. На даному етапі робіт фрагменти кераміки виступають датуючим матеріалом. Втім і ці невеликі фрагменти дають можливість уявити якими були окремі види посуду барчан у XVII – XVIII столітті. Для другої половини ХІХ – початку ХХ століття, коли, власне, типова барська кераміка з ритуванням по ангобу і починає виділятися це ціла маса різноманітних виробів. Димлені, сіроглиняні макітри, та червоноглиняні макітри, оздоблені опискою. Миски з підполив’яним розписом на побілці та рудому тлі, під прозорою поливою. Глеки та мінігорщики з розписом на побілці. Всі ці вироби демонструють строкатість та різнобарвність керамічного посуду міста Бар в означений період. Окремою темою дослідження є пошук витоків окремих форм та декоративних прийомів і виділення регіональних центрів певних типів посуду.ДОДАТКИ.
Рис.1. Речі другої половини ХІХ- початку ХХ століття з шурфу №1: 1-2 – фрагменти макітер; 12 – скляна кришечка; 17 – фрагмент мінігорщика; 16 – фрагмент миски; 22- фрагмент глека.
Рис 2. Речі з шурфу №1: 24 – фрагмент пічної кахлі другої половини XVII ст.; 30 - фрагмент бутля XVII- XVIIІ ст.; 25 - люлька першої половини XVIIІ ст.; 28,32 – фрагменти мисок другої половини ХІХ- початку ХХ століття ; 11 – фрагмент верхньої частини горщика.
\
Рис. 3. Речі XVII-XVIIІ ст. з шурфу №2: 37 – ручка накривки; 44, 45 – фрагменти горщиків; 35 – куля; 36 – частина кулелійки; 54 – верхня частина пляшечки із залишками свинцевого корку.
Рис.4. Речі XVII-XVIIІ ст. з шурфу №2: 38, 40, 50 – фрагменти кахель; 41 – фрагмент горщика; 52 – фрагмент тарілки.