5 липня 2021 року, у креативному просторі «Артинов» (м. Вінниця) відбулася стартова прес-конференція проєкту «Відродження традицій Барської кераміки v.2.0», який реалізує громадська організація «Барський міський художній аматорський театр» спільно з Харківською державною академією культури та Українським центром культурних досліджень, за підтримки Українського культурного фонду та Управління культури та креативних індустрій Вінницької ОДА.
Участь у прес-конференції взяли: керівник проєкту, директор ГО «Барський МХАТ» Роман Григор’єв, заступник начальника Управління культури та креативних індустрій ОДА Валентина Троян, режисер театру «Барський МХАТ» Ірина Дєдова, Барський міський голова (у 2015-2020 рр.) Артур Цицюрський, заслужений діяч мистецтв України Володимир Титаренко, керівники майстерні-студії «БарВінОк» Максим та Тетяна Біньковські, знані на Поділлі майстри-гончарі Вікторія Ніколаєва, Людмила Філінська, Михайло Діденко та Ольга Цибуля.
Як зазначив директор ГО «Барський МХАТ» Роман Григор’єв: «проєкт «Відродження традицій Барської кераміки v.2.0» є продовженням однойменного проєкту, реалізованого нашою командою за підтримки УКФ у 2018 р. Цього разу, реагуючи на виклики пандемії, ми вирішили створити тримовний віртуальний 3-D музей Барської кераміки, у якому буде зібрано раніше виявлені зразки виробів та ті, що будуть знайдені та зафіксовані в ході науково-пошукових експедицій Вінниччиною та музеями України, куди команда проєкту вирушить цього літа. З метою популяризації Барської кераміки як подільського бренду буде розроблено портфель сувенірно-навчальної продукції. Кульмінацією наукової складової стане проведення спільно з Харківською державною академією культури та Українським центром культурних досліджень 12 вересня 2021 року Всеукраїнської онлайн-конференції «Місце Барської кераміки в гончарній спадщині України», а також відеозапис циклу тематичних лекцій та майстеркласів».
Чому саме театр займається відродженням цього традиційного художнього промислу? Відповідь на це питання в межах прес-конференції дала заступниця директора ГО «Барський МХАТ», головна режисерка театру Ірина Дєдова: «театр – це мистецтво, яке об’єднує та повертає до життя. Барська кераміка варта того, аби про неї дізнавалися не лише зі сторінок підручників. Вона гідна бути! І бути не лише збереженою, а й відродженою та оновленою. І театру це під силу».
«Національна культура опирається на звичаї, обряди, традиції та ін. – тобто на нематеріальну культурну спадщину, – зазначила заступниця начальника управління культури та креативних індустрій ОДА Валентина Троян. – Історично ми багато втратили в плані розвитку Барської кераміки. Тому сьогодні команда проєкту робить дуже важливу справу, щоб зберегти цей художній осередок на Поділлі, саме в місті Барі. Нематеріальна культурна спадщина є одним із найперспективніших напрямків розвитку креативних індустрій. Це сприяє сталому розвитку територіальних громад. І я впевнена, що цей проєкт матиме велике значення не тільки для міста Бара, а й для Вінниччини та усієї України. Я думаю, що це буде дуже вагомий внесок не лише в популяризацію вітчизняної нематеріальної культурної спадщини, а й у розвиток національної культури Поділля та представлення України в усьому світі через мисочку чи глечик, здавалося б, невеличкі, але унікальні своєю історією та сутністю».
Заслужений діяч мистецтв України Володимир Титаренко розповів про Барську кераміку як бренд, що не лише має багату історію, а й потужний потенціал для відродження та розвитку. «Я неймовірно втішений тим, що відбувається в Барі. Ці проєкти, ця діяльність, ці люди, які зібралися і згуртувалися, – поділився пан Володимир. – Це все логічно і рано чи пізно мало відбутися. Для цього був потрібен імпульс. І тут якраз зібрані люди, які цей перший крок до спільної справи зробили, доклали своїх рук, своєї віри та небайдужості. І це все обов’язково дає результати і набирає все більшої потуги. Це естетичне ядро Барської кераміки, яке творилося протягом століть, воно сьогодні стає імпульсом до відродження культурного життя, щоб діти і молодь пишалися тією спадщиною, яку вони мають. І вони будуть пишатися, адже цей проєкт приречений на успіх».
Майстрам-гончарам, що в різних куточках Вінниччини відтворюють славнозвісну Барську кераміку, було поставлене спільне запитання: «з чого розпочалася Барська кераміка для вас?». Вікторія Ніколаєва зізналася, що це була «любов з першого погляду», яка уже чотири роки її не відпускає і цю любов Вікторія передає усім, хто небайдужий до гончарства та національної культури. «Це відбулося завдяки Володимиру Титаренку та його книзі «Миски Поділля», а також під час роботи в обласному центрі народної творчості, – розповів у свою чергу Михайло Діденко. – Бар – дуже яскравий гончарний осередок Поділля, стилістично цілісний, відрізнявся високим рівнем майстерності та розвиненим цеховим гончарством. Вироби дуже якісні, з цікавими сюжетами, традиційними формами. Відтворювати ці речі надзвичайно цікаво, адже треба було підібрати технологію, знайти цей особливий зелений мідний колір, практикуватися в каліграфії розпису». Для Ольги Цибулі поштовхом для початку роботи у техніці Барської кераміки став саме перший проєкт 2018 року та подальша робота барчан над відродженням свого традиційного гончарства. Людмила Філінська поділилася, що до Барської кераміки прийшла через вивчення традиційної подільської іграшки, з якою майстриню познайомив її наставник Олексій Луцишин. «Відтворити свою автентичну кераміку і вивести її на високий рівень – барчани, ви цього в повній мірі заслуговуєте», – підсумувала виступ майстрів пані Людмила.
Ключовим фактором у справі відродження традицій Барської кераміки є створення гончарного осередку безпосередньо у місті Барі. Нині цією справою займається мистецька родина Біньковських, які є керівниками майстерні-студії «БарВінОк». «Ми вдячні за віру, підтримку та допомогу наших досвідчених колег з усієї Вінниччини, за доступ до оригіналів, сучасних виробів, світлин, – зазначив пан Максим. – Значно легше щось розпочинати, коли є уже закладений фундамент і реальний результат, який можна взяти в руки. Це надихнуло нас і ми, не маючи раніше стосунку до глини (хоча працюючи у багатьох мистецьких техніках), вирішили спробувати. Працюємо на власноруч виготовлених кругах, експериментуємо з нашою місцевою глиною, адже барські вироби цікаві тим, що виготовлені саме з місцевого матеріалу, який відрізняється вагою та іншими показниками. Нам вдалося його знайти, випалити перші вироби (так, що воно навіть трималося купи), і з цього, власне, все і розпочалося. Далі почали глибше занурюватися в теорію, технологічний процес, в нас повірили і до нас почали приходити діти навіть з трьох років, яким уже цікаво торкнутися глини і виготовити свої перші вироби. Щасливі, що завдяки проєкту нам вдалося долучитися до когорти митців, котрі щиро вболівають за справу відродження Барської кераміки».
Підсумувала зустріч в рамках прес-конференції знана на поділлі поетеса, журналістка та педагог, членкиня правління облорганізації Національної спілки журналістів України та Спілки словянських письменників України Світлана Травнева: «Найбільше мені запам’яталися слова Максима Біньковського «…і воно тримається купи». Звичайнісінькі прості слова, але вони, мабуть, торкнулися серця кожногою Так от, чому у барчан ця «купа» тримається? Бо вони живі. І якщо вони за цю справу взялися, то все у них вийде і в Барі все «буде триматися купи». Дай Бог, щоб ви усі сяяли, барчани. Я низько схиляюся перед вашими талантами, які тільки є в Барі, і, найголовніше, людьми».
Довідково: Для команди проєкту це уже четверта культурна ініціатива у Барській територіальній громаді, яку підтримав Український культурний фонд. Зокрема, за кошти Фонду ГО «Барський МХАТ» спільно із Барською міською радою реалізували перший проєкт «Відродження традицій Барської кераміки», поставили виставу «Сто тисяч», де ролі виконали учасники АТО, а також втілили у життя проєкт «Театр Рівності», направлений на соціалізацію людей з порушенням зору. Загальна сума грантової підтримки у 2018-2020 рр. склала майже 1 млн. грн.
