Бердичів, Житомир, Київ, Львів, села Вінницької та Хмельницької областей – загалом понад 30 населених пунктів в рамках науково-пошукової експедиції уже відвідали дослідники Барської кераміки. Команда проєкту, до складу якої увійшли гончарі, науковці, мистецтвознавців, має на меті віднайти та сфотографувати унікальні зразки керамічного посуду. Тому пошуки здійснюються як у фондах та експозиціях музеїв (від місцевих до національних), так і приватних колекціях, українознавчих світлицях закладів освіти, будинків культури та мешканців регіонів. Експедиції «У пошуках Барської кераміки» або «де тільки Барська баньочка не була» відбуваються в рамках проєкту «Відродження традицій Барської кераміки v.2.0», що реалізується за підтримки Українського культурного фонд, громадською організацією Барський МХАТ у партнерстві з Харківською державною академією культури, Українським центром культурних досліджень та управлінням культури та креативних індустрій Вінницької ОДА.За словами керівника проєкту Романа Григор’єва, за останні кілька місяців команда дослідників побувала у багатьох місцях, де вдалося віднайти зразки Барської кераміки. Зокрема, відвідали Державний історико-культурний заповідник «Буша», галерею під відкритим небом Олексія та Людмили Альошкіних у селі Букатинка, музей Хліба у селі Білопілля, музей історії міста Бердичева, тамтешню Центральну міську бібліотеку, Літературно-меморіальний музей М.П. Стельмаха, Львівський музей етнографії та художнього промислу інституту народознавства НАН України, а також населені пункти колишнього Барського району та суміжних районів Вінницької та Хмельницької областей. Та найбільш плідною виявилися поїздка до Києва, де команда проєкту отримала можливість ознайомитися з фондами Національного музею українського народного декоративного мистецтва, Національного музею народної архітектури та побуту України та Національного музею історії України.«Нам випала рідкісна нагода особисто побачити зразки подільської кераміки, котрі зберігаються у фондосховищах музеїв. Завдяки злагодженій роботі працівників музеїв та учасників пошукової експедиції були відібрані та зафіксовані унікальні вироби барських майстрів-гончарів минулих століть», – відзначає Роман Григор’єв.Частину зразків Барської кераміки, виявлених в ході експедиції, було подаровано Народному музею Барської кераміки. Першими фонди поповнили дарунки від знаного мистецтвознавця Володимира Титаренка та наукового консультанта проєкту Анатолія Щербаня. Також висловлюємо щиру вдячність за подаровані зразки Барської кераміки, віднайдені на Мурованокуриловеччині: мешканцям села Горай Надії Ластовляк та родині Біньковських, а також директору будинку культури села Вербовець Світлані Боржемській. Окрема подяка за плідну співпрацю начальнику відділу культури, молоді та туризму Мурованокуриловецької селищної ради Валентині Веклюк.Цьогорічні експедиції стали продовженням систематичної роботи із відродження Барської кераміки, розпочатої у 2018 році. Тоді команда проєкту відвідала також музеї Полтавщини, де в Національному музеї-заповіднику українського гончарства в Опішному зберігається велика колекція подільської кераміки. У планах барчан на наступні роки – продовжити пошук своєї кераміки не лише в Україні, а й за кордоном. І для цього є усі підстави, адже автентичні вироби барських гончарів зберігаються в музеях та колекціях Польщі, Німеччини, багато зразків було вивезено в ході етнографічних експедицій кінця ХІХ – початку ХХ століть до Санкт-Петербургу та Бессарабської губернії. Тому простір для досліджень та пошуків необмежений.
За словами керівника проєкту Романа Григор’єва, за останні кілька місяців команда дослідників побувала у багатьох місцях, де вдалося віднайти зразки Барської кераміки. Зокрема, відвідали Державний історико-культурний заповідник «Буша», галерею під відкритим небом Олексія та Людмили Альошкіних у селі Букатинка, музей Хліба у селі Білопілля, музей історії міста Бердичева, тамтешню Центральну міську бібліотеку, Літературно-меморіальний музей М.П. Стельмаха, Львівський музей етнографії та художнього промислу інституту народознавства НАН України, а також населені пункти колишнього Барського району та суміжних районів Вінницької та Хмельницької областей. Та найбільш плідною виявилися поїздка до Києва, де команда проєкту отримала можливість ознайомитися з фондами Національного музею українського народного декоративного мистецтва, Національного музею народної архітектури та побуту України та Національного музею історії України.
«Нам випала рідкісна нагода особисто побачити зразки подільської кераміки, котрі зберігаються у фондосховищах музеїв. Завдяки злагодженій роботі працівників музеїв та учасників пошукової експедиції були відібрані та зафіксовані унікальні вироби барських майстрів-гончарів минулих століть», – відзначає Роман Григор’єв.
Частину зразків Барської кераміки, виявлених в ході експедиції, було подаровано Народному музею Барської кераміки. Першими фонди поповнили дарунки від знаного мистецтвознавця Володимира Титаренка та наукового консультанта проєкту Анатолія Щербаня. Також висловлюємо щиру вдячність за подаровані зразки Барської кераміки, віднайдені на Мурованокуриловеччині: мешканцям села Горай Надії Ластовляк та родині Біньковських, а також директору будинку культури села Вербовець Світлані Боржемській. Окрема подяка за плідну співпрацю начальнику відділу культури, молоді та туризму Мурованокуриловецької селищної ради Валентині Веклюк.
Цьогорічні експедиції стали продовженням систематичної роботи із відродження Барської кераміки, розпочатої у 2018 році. Тоді команда проєкту відвідала також музеї Полтавщини, де в Національному музеї-заповіднику українського гончарства в Опішному зберігається велика колекція подільської кераміки. У планах барчан на наступні роки – продовжити пошук своєї кераміки не лише в Україні, а й за кордоном. І для цього є усі підстави, адже автентичні вироби барських гончарів зберігаються в музеях та колекціях Польщі, Німеччини, багато зразків було вивезено в ході етнографічних експедицій кінця ХІХ – початку ХХ століть до Санкт-Петербургу та Бессарабської губернії. Тому простір для досліджень та пошуків необмежений.
