«Народний музей Барської кераміки» – громадська ініціатива, започаткована Барським міським художнім аматорським театром в рамках реалізації проєкту «Відродження традицій Барської кераміки v.2.0» зі підтримки Українського культурного фонду та презентована під час Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Місце Барської кераміки у гончарній спадщині України». Полягає ініціатива у тому, що музей є народним не за званням чи формою, а за сутністю і до його створення може долучитися кожен охочий барчанин чи мешканець інших куточків України та світу, який має сантимент до Бару та його славнозвісної кераміки. Одразу під час конференції фонди народного музею поповнилися першими експонатами: патріарх керамології Вінниччини, заслужений діяч мистецтв України Володимир Титаренко урочисто передав унікальну барську миску кінця ХІХ століття, а доктор культурології, завідувач кафедри історії, мистецтвознавства та пам’яткознавства ХДАК Анатолій Щербань подарував барчанам мисочку та глечик-монетку із села Бирлинці-Лісові (сучасне Лісове Барської міської територіальної громади). Одразу після проведення конференції викладачка КЗВО «БГПК ім. М. Грушевського» Тетяна Січко подарувала музею дві баньки із власної колекції. Також до зібрання народного музею увійшли барські баньки початку ХХ століття, виявлені командою проєкту в ході науково-пошукових експедицій Вінниччиною та подаровані Надією Ластовляк і родиною Біньковських (с. Горай) та директоркою будинку культури с. Вербовеь Світланою Боржемською (Мурованокуриловецька територіальна громада). Музей передбачає також наявність у фондах кераміки з інших гончарних осередків, аби наочно прослідкувати відмінність від Барської. Так, фонди музею налічують дві мисочки і глечик-монетку з осередку Бирлинці-Лісові, про які йшла мова вище, та велику шаргородську миску, подаровані Анатолієм Щербанем, цікавий чорнодимлений глечик на шворці, що відноситься до Гаварецької кераміки, та коричневу баньку (поки не атрибутовану). Окрему групу у фондах музею складає добірка фрагментів Барської кераміки (понад 500 екземплярів), виявлених В. Титаренком у засипаному гончарному горні, який було відкрито у 1980-х роках в ході проведення комунікацій в Барі по вул. Володарського (сучасна Гончарна). Більша частина цих фрагментів, переданих мистецтвознавцем у дар музею, представляє пізню кераміку із розписом на червоному тлі, що характерно для барських майстрів 20-30 рр. минулого століття. Також концепція народного музею Барської кераміки передбачає збір не лише автентичних, а й сучасних керамічних виробів у барській стилістиці. Зумовлено це, по-перше, тим, що більшість продукції місцевих майстрів-гончарів в різні періоди було вивезено за межі Барської громади та нині вони перебувають у музейних та приватних колекціях різних регіонів України, та, по-друге, тим, що вироби сучасних майстрів, створені з використанням традиційної барської орнаментики, це також Барська кераміка, однак уже відроджена та осучаснена. І сучасні майстри радо дарують свої вироби новоствореному народному музею. Музей поки перебуває у пошуку власного приміщення та тимчасово розміщується у репетиційній залі Барського міського художнього аматорського театру (м. Бар, вул. Героїв Майдану, 6). Якщо Ви маєте бажання долучитися до творення Народного музею Барської кераміки – телефонуйте за номером +38 (067) 956-06-09, або пишіть нам на електронну адресу: barceramic.org.ua@gmail.com
Народний музей Барської кераміки
